media life .name
» » Україна та Польща мають бути понад історичними суперечками
» » Україна та Польща мають бути понад історичними суперечками

    Україна та Польща мають бути понад історичними суперечками


    Росія, зрозумівши неефективність прямого наступу, намагається посварити Україну з Польщею шляхом маніпулювання питаннями спільної історії.
    Україна та Польща мають бути понад історичними суперечками
    Зрозумівши, що прямий наступ є неефективний, іншими методами війни є маніпулювання питаннями спільного минулого, аби, зокрема, вбити клин між польським і українськими народами. В умовах сьогодення Україна і Польща мають бути гранично обережними і уважними щодо оцінок і висновків про події минулого, аби не сталося так, що через декілька десятиліть уже наші нащадки змушені будуть аналізувати помилки минулого і знову шукатимуть шляхи до порозуміння. Трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943-1944 років, мають бути великою пересторогою. Сучасні покоління українців і поляків, не мають права ставити сьогодення і майбутнє в залежність від минулого, адже, як і в усі часи, від нашої суперечки виграє один — третій, не українець і не поляк, а той, хто чинить агресію проти нашої держави зі сходу зараз, хто захоплює українські землі, хто здійснив незаконну анексію Криму, хто зараз усередині країни намагається вести гібридну боротьбу. Наразі Україна і Польща мають вести спільне наукове дослідження історичного минулого, щоб не передавати у спадок ані молодим українцям, ані молодим полякам міфів про трагічні періоди спільної історії і не дозволити конфліктам минулого впливати на майбутнє. Відносини між Україною і Польщею мають будуватися на правді, зокрема історичній. Не існує жодних об’єктивних причин для будь-якого погіршення взаємин України з Польщею, проте нас накрила непотрібна й шкідлива для обох народів хвиля з минулого, штучно піднята й розбурхана політиками та ЗМІ.
    Більшість урядів у Польщі прекрасно розуміли, що вільна і демократична Україна, яка співпрацює з Польщею, це, перш за все, в національних інтересах, це підвищення безпеки Польщі, це створення важливого буфера між Європою і Росією. Для Росії дуже важливо послабити Україну і тримати її в своїй зоні впливу. Тому вона поставила “свій чобіт” на українській землі, щоб перешкодити Україні рухатися на Захід. Росія хоче, щоб Україна не мала друзів на заході Європи, щоб Польща не була її послом, щоб регіональні межі, історичні та націоналістичні спори бентежили західні держави стосовно до регіону, і особливо до України. Польща Ярослава Качинського та Угорщина Орбана люто реалізують цей сценарій.

    Головний урок полягає в тому, що протистояння між Польщею та Україною ніколи не призводило ні до чого хорошого. А союз між нами був позитивним. Коли мова йде про майбутнє українсько-польських відносин, наше питання не має бути сформульоване "Що потрібно Україні від Польщі?". В першу чергу, ми повинні говорити про моральну позицію українських та польських політиків та громадян. У нас багато спільного, і ми маємо цим користатись. Так, ми належимо до однієї цивілізації, ми є близькими в системі цінностей, лінгвістичних групах, вірі, традиціях. Ми як країна, яка інтегрується до ЄС, хочемо підтримки Польщі, так само як і підтримки Німеччини, Франції та інших країн. Але Польщу легше запросити в якості інвестора. Польща теж має комуністичне минуле і адаптована до тих складнощів, які є в нас сьогодні. І, безумовно, ми були б дуже зацікавлені в польському досвіді.Звичайно, ми точно зацікавлені в співпраці в оборонній сфері. І тут можна не зовсім погодитися з тезою, що НАТО є надійним запобіжником від Росії. Ми ж пам’ятаємо історію міжвоєнного періоду. Сильні союзники не завадили Гітлеру та не уникнули Другої світової війни. До речі, ми теж мали гарантії США і Великобританії щодо нашої територіальної цілісності, коли відмовлялися від ядерної зброї. Росія знехтувала цими гарантіями. Якщо можна переступати через одну міжнародну угоду, то хто сказав, що через іншу, нехай міцнішу, угоду не можна переступити? Польща має бути найменш зацікавленою в тому, щоб Україна потрапила в сферу впливу Росії. А це, на жаль, можливо. Є багато українських політиків, які відверто цього прагнуть. Треба це усвідомлювати та чесно проговорювати.Україна відстоює свою Незалежність. І це не лише боротьба України проти російської агресії. Теза, що незалежна Польща без незалежної України неможлива – має певний сенс. Уявіть ситуацію, коли Україні не вистачає власного потенціалу та сили – і вона потрапляє у простір російського впливу. Це не означає, що Україна буде буфером між Росією та ЄС. Кремль не зупиниться, і робитиме все, щоб такою буферною зоною стала Польща, щоб вона стала адвокатом Росії. І тоді незрозуміло, як складатимуться стосунки з Північноатлантичним Альянсом.
    Ми не стикаємося ні з чим новим. Ми маємо просто виносити уроки з минулого. Головний урок полягає в тому, що протистояння між Польщею та Україною ніколи не призводило ні до чого хорошого. А союз між нами був позитивним. І Україна, і Польща втрачали свою суб’єктність. І коли ми говоримо про складні події минулого, наприклад, пов’язані з УПА – треба говорити, що були конфлікти між громадянами Речі Посполитої, між поляками різних національностей, між українцями та поляками на окупованих Німеччиною чи Радянським Союзом територіях. Української суб’єктності, як такої, тоді не було. Тому Україна не може взяти повну міру відповідальності за те, що тоді відбувалося, як, між іншим, сучасна Польща не може взяти повну міру відповідальності за акцію «Вісла». Ми розуміємо, що тодішній комуністичний уряд був маріонеткою сталінського режиму.
    Згадаємо, що Францію та Німеччину свого часу об’єднали економічні та оборонні інтереси. І це стало передумовою для створення ЄС, шукалися шляхи порозуміння, в тому числі й культурні. Славнозвісний канал ARTE, який робиться спільно французами та німцями, не з'ясовує, на чиєму боці історична правда. Він розповідає про сучасну європейську культуру, і в першу чергу, Франції та Німеччини.
    Ми так само не напишемо спільного підручника з історії, але можемо створити спільний підручник з мистецтва або культури: щоб для українців польська література та культура, так само як для поляків – українська, були близькими та зрозумілими. Сьогодні багато хто, в тому числі й в українському парламенті, спекулює на темі минулого, пропонує конфронтацію між нашими країнами заради власних політичних рейтингів. Ми маємо шукати спільну мову, об’єднувати тих людей, які бачать спільне майбутнє Польщі та України.
    Оцінка минулого та розпалювання суперечок щодо історії між Польщею та Україною – це інтерес політичний. Державний інтерес – в конструктивному діалозі, культурній, економічній, оборонній співпраці між нашими країнами.

    Схожі новини
  • Керівник програми "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в У ...
  • У Львівському університеті внутрішніх справ навчається син голови Міжнарод ...
  • Про спортивні сенсації зі світу волейболу, або Національна збірна потребує ...
  • Польська молодь впорядковує цвинтар на вул. Трускавецькій
  • У Польщі розказали, навіщо Путін вбив Качинського?
  • Loading...
    Додати коментар
    Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка лінкуВставка захищеного лінку Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, ображати інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, реклама в коментарях.

Україна та Польща мають бути понад історичними суперечками


Росія, зрозумівши неефективність прямого наступу, намагається посварити Україну з Польщею шляхом маніпулювання питаннями спільної історії.
Україна та Польща мають бути понад історичними суперечками
Зрозумівши, що прямий наступ є неефективний, іншими методами війни є маніпулювання питаннями спільного минулого, аби, зокрема, вбити клин між польським і українськими народами. В умовах сьогодення Україна і Польща мають бути гранично обережними і уважними щодо оцінок і висновків про події минулого, аби не сталося так, що через декілька десятиліть уже наші нащадки змушені будуть аналізувати помилки минулого і знову шукатимуть шляхи до порозуміння. Трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943-1944 років, мають бути великою пересторогою. Сучасні покоління українців і поляків, не мають права ставити сьогодення і майбутнє в залежність від минулого, адже, як і в усі часи, від нашої суперечки виграє один — третій, не українець і не поляк, а той, хто чинить агресію проти нашої держави зі сходу зараз, хто захоплює українські землі, хто здійснив незаконну анексію Криму, хто зараз усередині країни намагається вести гібридну боротьбу. Наразі Україна і Польща мають вести спільне наукове дослідження історичного минулого, щоб не передавати у спадок ані молодим українцям, ані молодим полякам міфів про трагічні періоди спільної історії і не дозволити конфліктам минулого впливати на майбутнє. Відносини між Україною і Польщею мають будуватися на правді, зокрема історичній. Не існує жодних об’єктивних причин для будь-якого погіршення взаємин України з Польщею, проте нас накрила непотрібна й шкідлива для обох народів хвиля з минулого, штучно піднята й розбурхана політиками та ЗМІ.
Більшість урядів у Польщі прекрасно розуміли, що вільна і демократична Україна, яка співпрацює з Польщею, це, перш за все, в національних інтересах, це підвищення безпеки Польщі, це створення важливого буфера між Європою і Росією. Для Росії дуже важливо послабити Україну і тримати її в своїй зоні впливу. Тому вона поставила “свій чобіт” на українській землі, щоб перешкодити Україні рухатися на Захід. Росія хоче, щоб Україна не мала друзів на заході Європи, щоб Польща не була її послом, щоб регіональні межі, історичні та націоналістичні спори бентежили західні держави стосовно до регіону, і особливо до України. Польща Ярослава Качинського та Угорщина Орбана люто реалізують цей сценарій.

Головний урок полягає в тому, що протистояння між Польщею та Україною ніколи не призводило ні до чого хорошого. А союз між нами був позитивним. Коли мова йде про майбутнє українсько-польських відносин, наше питання не має бути сформульоване "Що потрібно Україні від Польщі?". В першу чергу, ми повинні говорити про моральну позицію українських та польських політиків та громадян. У нас багато спільного, і ми маємо цим користатись. Так, ми належимо до однієї цивілізації, ми є близькими в системі цінностей, лінгвістичних групах, вірі, традиціях. Ми як країна, яка інтегрується до ЄС, хочемо підтримки Польщі, так само як і підтримки Німеччини, Франції та інших країн. Але Польщу легше запросити в якості інвестора. Польща теж має комуністичне минуле і адаптована до тих складнощів, які є в нас сьогодні. І, безумовно, ми були б дуже зацікавлені в польському досвіді.Звичайно, ми точно зацікавлені в співпраці в оборонній сфері. І тут можна не зовсім погодитися з тезою, що НАТО є надійним запобіжником від Росії. Ми ж пам’ятаємо історію міжвоєнного періоду. Сильні союзники не завадили Гітлеру та не уникнули Другої світової війни. До речі, ми теж мали гарантії США і Великобританії щодо нашої територіальної цілісності, коли відмовлялися від ядерної зброї. Росія знехтувала цими гарантіями. Якщо можна переступати через одну міжнародну угоду, то хто сказав, що через іншу, нехай міцнішу, угоду не можна переступити? Польща має бути найменш зацікавленою в тому, щоб Україна потрапила в сферу впливу Росії. А це, на жаль, можливо. Є багато українських політиків, які відверто цього прагнуть. Треба це усвідомлювати та чесно проговорювати.Україна відстоює свою Незалежність. І це не лише боротьба України проти російської агресії. Теза, що незалежна Польща без незалежної України неможлива – має певний сенс. Уявіть ситуацію, коли Україні не вистачає власного потенціалу та сили – і вона потрапляє у простір російського впливу. Це не означає, що Україна буде буфером між Росією та ЄС. Кремль не зупиниться, і робитиме все, щоб такою буферною зоною стала Польща, щоб вона стала адвокатом Росії. І тоді незрозуміло, як складатимуться стосунки з Північноатлантичним Альянсом.
Ми не стикаємося ні з чим новим. Ми маємо просто виносити уроки з минулого. Головний урок полягає в тому, що протистояння між Польщею та Україною ніколи не призводило ні до чого хорошого. А союз між нами був позитивним. І Україна, і Польща втрачали свою суб’єктність. І коли ми говоримо про складні події минулого, наприклад, пов’язані з УПА – треба говорити, що були конфлікти між громадянами Речі Посполитої, між поляками різних національностей, між українцями та поляками на окупованих Німеччиною чи Радянським Союзом територіях. Української суб’єктності, як такої, тоді не було. Тому Україна не може взяти повну міру відповідальності за те, що тоді відбувалося, як, між іншим, сучасна Польща не може взяти повну міру відповідальності за акцію «Вісла». Ми розуміємо, що тодішній комуністичний уряд був маріонеткою сталінського режиму.
Згадаємо, що Францію та Німеччину свого часу об’єднали економічні та оборонні інтереси. І це стало передумовою для створення ЄС, шукалися шляхи порозуміння, в тому числі й культурні. Славнозвісний канал ARTE, який робиться спільно французами та німцями, не з'ясовує, на чиєму боці історична правда. Він розповідає про сучасну європейську культуру, і в першу чергу, Франції та Німеччини.
Ми так само не напишемо спільного підручника з історії, але можемо створити спільний підручник з мистецтва або культури: щоб для українців польська література та культура, так само як для поляків – українська, були близькими та зрозумілими. Сьогодні багато хто, в тому числі й в українському парламенті, спекулює на темі минулого, пропонує конфронтацію між нашими країнами заради власних політичних рейтингів. Ми маємо шукати спільну мову, об’єднувати тих людей, які бачать спільне майбутнє Польщі та України.
Оцінка минулого та розпалювання суперечок щодо історії між Польщею та Україною – це інтерес політичний. Державний інтерес – в конструктивному діалозі, культурній, економічній, оборонній співпраці між нашими країнами.

Схожі новини
  • Керівник програми "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в У ...
  • У Львівському університеті внутрішніх справ навчається син голови Міжнарод ...
  • Про спортивні сенсації зі світу волейболу, або Національна збірна потребує ...
  • Польська молодь впорядковує цвинтар на вул. Трускавецькій
  • У Польщі розказали, навіщо Путін вбив Качинського?
  • Loading...
    Додати коментар
    Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка лінкуВставка захищеного лінку Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, ображати інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, реклама в коментарях.